сноза
Сноза, -зи
ж., преимущ. во мн. ч. снози.
1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ. Подольск. г.
2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі. н. п.
3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы.
4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Черн. у. ум. снізка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сноза — сно́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сноза — -и, ж. 1》 Тонка поперечинка у вулику для підтримання сот. 2》 Те саме, що заноза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сноза — СНО́ЗА, и, ж. 1. Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена].., поновляв снози (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що зано́за. Словник української мови у 20 томах
- сноза — ЗАНО́ЗА (дерев'яна або металева палиця, яку вставляли в ярмо, щоб віл не випрягався), ЗАНІ́З, СНО́ЗА, СНІ́ЗКА, ЗАНО́ЗИНА діал. Погонич повиймав занози з ярем і налигані воли пішли пастися (Б. Словник синонімів української мови
- сноза — СНО́ЗА, и, ж. 1. Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена].., поновляв снози (Н.-Лев., IV, 1956, 211). 2. Те саме, що зано́за. Словник української мови в 11 томах