1. Словник української мови в 11 томах

сноза

СНО́ЗА, и, ж.

1. Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот.

Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена].., поновляв снози (Н.-Лев., IV, 1956, 211).

2. Те саме, що зано́за.

Узяв ярмо у свої руки Павло, завзято стукнув об землю раз, другий, ярмо затріщало, снози переламалися… (Горд., І, 1959, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сноза — сно́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сноза — -и, ж. 1》 Тонка поперечинка у вулику для підтримання сот. 2》 Те саме, що заноза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сноза — СНО́ЗА, и, ж. 1. Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена].., поновляв снози (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що зано́за. Словник української мови у 20 томах
  4. сноза — ЗАНО́ЗА (дерев'яна або металева палиця, яку вставляли в ярмо, щоб віл не випрягався), ЗАНІ́З, СНО́ЗА, СНІ́ЗКА, ЗАНО́ЗИНА діал. Погонич повиймав занози з ярем і налигані воли пішли пастися (Б. Словник синонімів української мови
  5. сноза — Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози. 1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ. Подольск. г. 2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі. н. Словник української мови Грінченка