сновидіння

СНОВИДІ́ННЯ, я, с. Образи, що виникають під час сну; те, що сниться.

Явища сну і сновидінь, оточені таємничістю протягом багатьох століть, дістали в працях І. П. Павлова наукове пояснення (Психол., 1956, 104);

Почуття втрати [сина] не покидало Матвія Матвійовича і ночами; в тривожних сновидіннях він неодмінно щось і когось шукав (Вол., Місячне срібло, 1961, 5);

Під враженням сновидіння ходила [Зіна] цілий день (Баш, На.. дорозі, 1967, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сновидіння — сновиді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сновидіння — СНОВИДІ́ННЯ, я, с. Образи, що виникають під час сну; те, що сниться. Під враженням сновидіння ходила [Зіна] цілий день (Яків Баш); Записувати сновидіння; Приємне сновидіння; Тривожне сновидіння. Словник української мови у 20 томах
  3. сновидіння — -я, с. Образи, що виникають під час сну; те, що сниться. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сновидіння — СОН (те, що сниться), СНОВИДІ́ННЯ, СНОВИ́ДДЯ, ВИДІ́ННЯ, МА́РЕННЯ, ПРИМА́РА (те, що приснилося). — Сон мені привидівся, дітки, ніби купалася я, а вода така чиста та тепла і враз — яма (П. Панч); Лежать, сплять хлопчики у владі своїх сновидінь (О. Словник синонімів української мови