1. Словник української мови Грінченка

солов'їний

Солов'їний, -а, -е

= соловйовий. Руки білі, стан тоненький, голос солов'їний. Чуб. V. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солов'їний — солов'ї́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солов'їний — -а, -е. Прикм. до соловей. || Належний солов'ю. || Сповнений співу солов'їв. || У якому гніздяться і співають солов'ї. Солов'їний гай. || Власт. солов'єві; такий, як у солов'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солов'їний — СОЛОВ'Ї́НИЙ, а, е. Прикм. до солове́й; належний солов'ю. Вітром донесло До мене щебетання солов'їне (М. Рильський); Лине пісня в гаю солов'їна (В. Сосюра); На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (М. Шпак); // Сповнений співу солов'їв. Словник української мови у 20 томах