солов'їний

СОЛОВ'Ї́НИЙ, а, е.

Прикм. до солове́й; належний солов'ю.

Вітром донесло До мене щебетання солов'їне (М. Рильський);

Лине пісня в гаю солов'їна (В. Сосюра);

На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (М. Шпак);

// Сповнений співу солов'їв.

Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (М. Рильський);

Одного солов'їного надвечір'я .. Стародуб і Черкашин поїхали на набережну – зблизька глянути на Дніпро (Л. Дмитерко);

// У якому гніздяться і співають солов'ї.

Сади солов'їні;

// Власт. солов'єві; такий, як у солов'я.

[Маруся:] Якби в мене крилечка, солов'їні очі, Полетіла б я в дорогу темненької ночі (І. Нечуй-Левицький);

Що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня? (О. Гончар).