1. Словник української мови Грінченка

солоденький

Солодкий, -а, -е

1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Ном. № 2116.

2) Пріятный.

3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку! Гол. III. 384.

4) солодке зі́лля. раст. Inulta Helenium. Екатер. г. ум. солоденький, солоде́сенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солоденький — солоде́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солоденький — Солодкуватий, солодкавий, (- слова — ще) солодкомовний, медовий. Словник синонімів Караванського
  3. солоденький — див. солодкий Словник синонімів Вусика
  4. солоденький — -а, -е. Пестл. до солодкий. || у знач. ім. солоденьке, -кого, с. Солодка їжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. солоденький — СОЛОДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до соло́дкий. Їм я квашу солоденьку; Здумав загадку стареньку (Л. Глібов); – Мужу мій солоденький, на біду-сь мя [мене] лишив... – жалілась Палагна (М. Словник української мови у 20 томах
  6. солоденький — ЛА́СОЩІ мн. (солодкі кондитерські вироби), СОЛО́ДОЩІ мн., СОЛОДЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., СОЛОДНЕ́ЧА розм., ЛА́КІТКА діал., ЛЕГУМІ́НИ діал.; ПУ́НДИК перев. мн., розм., МАНТУ́ЛКИ мн., діал. (перев. про печений виріб). Словник синонімів української мови
  7. солоденький — Солоде́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. солоденький — СОЛОДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до соло́дкий. Їм я квашу солоденьку; Здумав загадку стареньку (Гл., Вибр., 1957, 292); — Мужу мій солоденький, на біду-сь мя [мене] лишив… — жалілась Палагна (Коцюб. Словник української мови в 11 томах