сорочин

Сорочин, -а, -е

Принадлежащій сорокѣ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сорочин — Соро́чин іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. сорочин — -а, -е. Належний сороці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сорочин — СОРО́ЧИН. Словник української мови у 20 томах
  4. сорочин — Соро́чин, -на, -не (від соро́ка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)