сортувати
Сортува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Сортировать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сортувати — сортува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сортувати — Перебирати, РОЗПОДІЛЯТИ, ДОБИРАТИ. Словник синонімів Караванського
- сортувати — -ую, -уєш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. || Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін. || Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками. || перен., розм. Розподіляти, відбирати кого-небудь залежно від певних ознак, особливостей тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сортувати — Гатункувати, вигатунковувати, вигатункувати, зігатунковувати, зігатункувати, нагатунковувати, нагатункувати, погатункувати, хухряти, хухрйти, вихухряти, вихухрити, повихухряти, зіхухряти, зіхухрити, позіхухряти, похухряти, похухрити, схухряти, схухрити, посхухряти Словник чужослів Павло Штепа
- сортувати — СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Сортувати насіння (з наук. літ.); // Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- сортувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти. Словник синонімів української мови
- сортувати — Сортува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сортувати — СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Очищають і сортують насіння трав на зерноочисних машинах загального призначення (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах