сортувати

СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами.

Очищають і сортують насіння трав на зерноочисних машинах загального призначення (Хлібороб Укр., 7, 1966, 11);

Розробляють [стовбури дерев] на потрібні сортименти, сортують, в’яжуть у плоти і сплавляють за призначенням (Стол.-буд. справа, 1957, 54);

// Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін.

Перед замочуванням сортували стебла [конопель] за їх довжиною і товщиною (Наука.., 10, 1956, 25);

Шевченко сортував монети і складав їх різними стовпчиками, починаючи від ясно-жовтих золотих імперіалів.. до важких брунатних мідних п’ятаків (Тулуб, В степу.., 1964, 337);

// Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками.

Сортуючи листи, Целя пригадала собі факт з перших тижнів своєї бюрової служби (Фр., II, 1950, 314);

Все розіклав Павло Михайлович на столі, стільцях і ліжку, ще раз переставляючи, сортуючи, щоб краще й простіше виглядало на стінах (Кучер, Трудна любов, 1960, 489);

// перен., розм. Розподіляти, відбирати кого-небудь залежно від певних ознак, особливостей і т. ін.

Швидким досвідченим оком оглядали й сортували вони [татари] невільників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 162);

Батько починає вголос сортувати сьогорічних випускників, прикидаючи, хто з них де опиниться (Гончар, Тронка, 1963, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сортувати — сортува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сортувати — Перебирати, РОЗПОДІЛЯТИ, ДОБИРАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. сортувати — -ую, -уєш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. || Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін. || Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками. || перен., розм. Розподіляти, відбирати кого-небудь залежно від певних ознак, особливостей тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сортувати — Гатункувати, вигатунковувати, вигатункувати, зігатунковувати, зігатункувати, нагатунковувати, нагатункувати, погатункувати, хухряти, хухрйти, вихухряти, вихухрити, повихухряти, зіхухряти, зіхухрити, позіхухряти, похухряти, похухрити, схухряти, схухрити, посхухряти Словник чужослів Павло Штепа
  5. сортувати — СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Сортувати насіння (з наук. літ.); // Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. сортувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти. Словник синонімів української мови
  7. сортувати — Сортува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сортувати — Сортува́ти, -ту́ю, -єш гл. Сортировать. Словник української мови Грінченка