сосонка
Сосонка, -ки
ж.
1) ум. отъ сосна.
2) раст. а) Хвощъ, Equisetum. Вх. Пч. І. 10. б) Euphorbia Cyparissias L. ЗЮЗО. І. 122. в) — болотяна. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125. г) — польова. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 121.
3) Узоръ въ вышиваньѣ.
4) рядовина в сосонки. см. рядовина 1. Вас. 165.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сосонка — Со́сонка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- сосонка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до сосна. 2》 Народна назва рослини родини хвощів, що зовнішнім виглядом нагадує сосну. 3》 у знач. присл. сосонкою, сосонками. Сходячись кінцями так, як гілки сосни. Скласти сосонками. У сосонку — розміщений так, як гілки сосни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сосонка — СО́СО́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до со́сна́. Ой у полі сосна тонкая виросла; Вітер повіває, сосонку хитає (з народної пісні); Темно-зелені сосонки стояли густими, рівними лавами (І. Словник української мови у 20 томах
- сосонка — Со́сонка, -нки, -нці; -сонки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сосонка — СОСО́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до со́сна́. Ой у полі сосна тонкая виросла; Вітер повіває, сосонку хитає (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 214); Темно-зелені сосонки стояли густими, рівними лавами (Фр. Словник української мови в 11 томах