сосонка

СОСО́НКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до со́сна́.

Ой у полі сосна тонкая виросла; Вітер повіває, сосонку хитає (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 214);

Темно-зелені сосонки стояли густими, рівними лавами (Фр., VII, 1951, 319);

Під захистом кучерявих сосонок я знайшов здоровенний дубовий пень (Вол., Дні.., 1958, 55).

2. Народна назва рослини родини хвощів, що зовнішнім виглядом нагадує сосну.

Пішов [Петро] над потік і вирвав «сосонку": такий бур’ян.., що росте на вогких квасних грунтах, трохи схожий на сосну своїми гіллячками (Март., Тв., 1954, 295);

Могила поросла берізкою та бліднуватою сосонкою, крізь яку просвічувалася руда глина (Воскр., Весна.., 1939, 33);

Зарості водяної сосонки на зиму відмирають і, загниваючи, забирають багато кисню (Рад. Укр., 2.ІІІ 1962, 3).

3. у знач. присл. со́со́нкою, со́со́нками. Сходячись кінцями так, як гілки сосни.

Скласти сосонками.

У со́со́нку — розміщений так, як гілки сосни.

Хлопчак, який звик на повному серйозі відповідати на запитання старших, стулив докупи широкуваті, в сосонку брови (Стельмах, Правда.., 1961, 14).

4. рідко. Особливий вид заплітання волосся, коли коса сплітається із шести пасом.

Катя кісоньки в сосонку Запліта (Воронько, Три щастя, 1948, 27).

5. рідко. Різновид вишивки, що нагадує сосну.

Вони знайдуть зелені естонські рукавички, вишивані білою сосонкою (Кучер, Трудна любов, 1960, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

сосонка

Значення в інших словниках