сотішити

Сотіша́ти, -ша́ю, -єш

сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me