1. Словник української мови Грінченка

спалитися

Спали́тися, -лю́ся, -лишся

гл.

1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157.

2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спалитися — спали́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спалитися — див. спалюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спалитися — СПАЛИ́ТИСЯ див. спа́люватися. Словник української мови у 20 томах
  4. спалитися — спали́тися 1. видати себе (Лучук) ◊ спали́тися при іспиті → іспит 2. втратити довіру (Лучук) 3. зникнути; непомітно втекти (ст)|| = бальон зробити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. спалитися — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  6. спалитися — СПАЛИ́ТИСЯ див. спа́люватися. Словник української мови в 11 томах