1. Словник української мови Грінченка

спаль

Спаль, -лі

ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 65.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаль — спаль іменник жіночого роду згарище діал. Орфографічний словник української мови
  2. спаль — -і, ж., зах. Згарище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спаль — СПАЛЬ, і, ж., діал. Згарище. Я щойно побачив витік Дніпра, та мене мало тішили враження: в очах стояла ковбаня – запліснявіла, чорна; доокіл – спаль, з повергнутими ниць, обгорілими соснами (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. спаль — ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі). Словник синонімів української мови
  5. спаль — СПАЛЬ, і, ж., діал. Згарище. Я щойно побачив витік Дніпра, та мене мало тішили враження: в очах стояла ковбаня — запліснявіла, чорна; доокіл — спаль, з повергнутими ниць, обгорілими соснами (Літ. Укр., 21.XI 1967, 2). Словник української мови в 11 томах