спиж
Спиж, -жу
м.
1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ.
2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. Шух. І. 87, 93.
3) раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спиж — Спиж: — бронза [8,XII] — бронза, мідь [XI] Словник з творів Івана Франка
- спиж — спиж 1 іменник чоловічого роду свидина діал. спиж 2 іменник чоловічого роду бронза арх. Орфографічний словник української мови
- спиж — зап. бронза. Словник синонімів Караванського
- спиж — I -у, ч., діал. Свидина. II -у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спиж — СПИЖ¹, у, ч., діал. Свидина. СПИЖ², у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Дивись: мій [колодязя] простий зруб із дерева старого; Ні мармуру мені, ні спижу дорогого Ніхто ніколи не приніс (Я. Словник української мови у 20 томах
- спиж — БРО́НЗА, СПИЖ заст. Словник синонімів української мови
- спиж — Спиж, -жу, -жеві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спиж — СПИЖ¹, у, ч., діал. Свидина. СПИЖ², у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Дивись: мій [колодязя] простий зруб із дерева старого; Ні мармуру мені, ні спижу дорогого Ніхто ніколи не приніс (Щог. Словник української мови в 11 томах