1. Орфографічний словник української мови

спиж

спиж 1

іменник чоловічого роду

свидина

діал.

спиж 2

іменник чоловічого роду

бронза

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спиж — Спиж: — бронза [8,XII] — бронза, мідь [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. спиж — зап. бронза. Словник синонімів Караванського
  3. спиж — I -у, ч., діал. Свидина. II -у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спиж — СПИЖ¹, у, ч., діал. Свидина. СПИЖ², у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Дивись: мій [колодязя] простий зруб із дерева старого; Ні мармуру мені, ні спижу дорогого Ніхто ніколи не приніс (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. спиж — БРО́НЗА, СПИЖ заст. Словник синонімів української мови
  6. спиж — Спиж, -жу, -жеві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спиж — СПИЖ¹, у, ч., діал. Свидина. СПИЖ², у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Дивись: мій [колодязя] простий зруб із дерева старого; Ні мармуру мені, ні спижу дорогого Ніхто ніколи не приніс (Щог. Словник української мови в 11 томах
  8. спиж — Спиж, -жу м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. Шух. І. 87, 93. 3) раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119. Словник української мови Грінченка