спинити

Спинити, -ся

см. спиняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинити — спини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спинити — див. спиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинити — СПИНИ́ТИ див. спиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. спинити — спини́ти о́ко на чому—кому. Звернути увагу на що-небудь, на кого-небудь. У розмові про національні риси характеру мені хочеться спинити око на тих проявах цього характеру, які свідчать про внутрішнє багатство народу (М. Рильський). Фразеологічний словник української мови
  5. спинити — ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Словник синонімів української мови
  6. спинити — СПИНИ́ТИ див. спиня́ти. Словник української мови в 11 томах