сповідання
Сповіда́ння, -ня
с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповідання — сповіда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сповідання — Дія за знач. сповідати та сповідатися Словник церковно-обрядової термінології
- сповідання — -я, с. Дія за знач. сповідати і сповідатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповідання — СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); Таємниця сповідання; Послідовники різних ворогуючих християнських сповідань взаємно проголошували одне одного антихристами (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- сповідання — СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 96). Словник української мови в 11 томах