1. Словник української мови в 11 томах

сповідання

СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися.

Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідання — сповіда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сповідання — Дія за знач. сповідати та сповідатися Словник церковно-обрядової термінології
  3. сповідання — -я, с. Дія за знач. сповідати і сповідатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сповідання — СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); Таємниця сповідання; Послідовники різних ворогуючих християнських сповідань взаємно проголошували одне одного антихристами (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. сповідання — Сповіда́ння, -ня с. Исповѣдываніе, исповѣдь. Словник української мови Грінченка