сподіятися

Сподіятися, -діюся, -єшся

гл.

1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Шевч. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється. Шевч. 380.

2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш. Чуб. І. 269.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподіятися — споді́ятися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сподіятися — -іється, док., розм. Учинитися, статися, трапитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сподіятися — СПОДІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., розм. Учинитися, статися, трапитися. І може в тихій твоїй хаті Я буду знову розмовляти З тобою, друже мій. Боюсь! Боюся сам себе спитати, Чи се коли сподіється? (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. сподіятися — СПОДІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., розм. Учинитися, статися, трапитися. І може в тихій твоїй хаті Я буду знову розмовляти З тобою, друже мій. Боюсь! Боюся сам себе спитати, Чи се коли сподіється? (Шевч. Словник української мови в 11 томах