сподіятися
Сподіятися, -діюся, -єшся
гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Шевч. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється. Шевч. 380.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш. Чуб. І. 269.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сподіятися — споді́ятися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- сподіятися — -іється, док., розм. Учинитися, статися, трапитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сподіятися — СПОДІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., розм. Учинитися, статися, трапитися. І може в тихій твоїй хаті Я буду знову розмовляти З тобою, друже мій. Боюсь! Боюся сам себе спитати, Чи се коли сподіється? (Т. Словник української мови у 20 томах
- сподіятися — СПОДІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., розм. Учинитися, статися, трапитися. І може в тихій твоїй хаті Я буду знову розмовляти З тобою, друже мій. Боюсь! Боюся сам себе спитати, Чи се коли сподіється? (Шевч. Словник української мови в 11 томах