1. Словник української мови Грінченка

спозивати

Спозива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спозивати — спозива́ти дієслово недоконаного виду притягати кого-небудь до судової відповідальності рідко Орфографічний словник української мови
  2. спозивати — -аю, -аєш, недок., перех. Притягати до судової відповідальності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спозивати — СПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, заст. Притягати до судової відповідальності. – Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. спозивати — СПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст. Притягати до судової відповідальності. — Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати (Барв., Опов.., 1902, 335). Словник української мови в 11 томах