спозивати
спозива́ти
-аю, -аєш, недок., перех.
Притягати до судової відповідальності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спозивати — спозива́ти дієслово недоконаного виду притягати кого-небудь до судової відповідальності рідко Орфографічний словник української мови
- спозивати — СПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, заст. Притягати до судової відповідальності. – Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- спозивати — СПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст. Притягати до судової відповідальності. — Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати (Барв., Опов.., 1902, 335). Словник української мови в 11 томах
- спозивати — Спозива́ти, -ва́ю, -єш гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335. Словник української мови Грінченка