1. Словник української мови Грінченка

спотворити

Спотворювати, -рюю, -єш

сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.

1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.

2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотворити — спотво́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спотворити — див. зіпсувати Словник синонімів Вусика
  3. спотворити — див. спотворювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спотворити — СПОТВО́РИТИ див. спотво́рювати. Словник української мови у 20 томах
  5. спотворити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  6. спотворити — Спотво́рити, -во́рю, -во́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спотворити — СПОТВО́РИТИ див. спотво́рювати. Словник української мови в 11 томах