спотикайло

Значення в інших словниках

1. спотикайло — спотика́йло 1 іменник чоловічого або середнього роду, істота той, хто спотикається спотика́йло 2 іменник чоловічого роду спотикач Орфографічний словник української мови
2. спотикайло — див. горілка Словник синонімів Вусика
3. спотикайло — -а, ч., розм. 1》 Той, хто йде нерівною ходою, спотикається. 2》 Те саме, що спотикач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спотикайло — СПОТИКА́ЙЛО, а, ч., розм. 1. Той, хто йде нерівною ходою, спотикається. 2. Те саме, що споти́кач 1. Довго-довго не збували [пани] із голов [голів] похмілля; День і ніч вони крутились, то лилась слив'янка, Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Словник української мови у 20 томах
5. спотикайло — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
6. спотикайло — СПОТИКА́ЙЛО, а, ч., розм. 1. Той, хто йде нерівною ходою, спотикається. 2. Те саме, що споти́кач 1. Довго-довго не збували [пани] із голов [голів] похмілля; День і ніч вони крутились, то лилась слив’янка, Варенуха, спотикайло, сахарна палянка (Укр. поети-романтики.., 1968, 566). Словник української мови в 11 томах