1. Словник української мови Грінченка

справниця

Справни́ця, -ці

ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справниця — спра́вниця іменник жіночого роду, істота дружина справника іст. справни́ця іменник жіночого роду урядова установа рідко Орфографічний словник української мови
  2. справниця — I спр`авниця-і, ж. Дружина справника. II справн`иця-і, ж., зах. Державна установа з розгляду справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справниця — СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Присутствене місце. В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Б. Грінченка). СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Дружина справника. Словник української мови у 20 томах
  4. справниця — СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., дорев. Дружина справника. СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., дорев. Присутствене місце. В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах