1. Орфографічний словник української мови

справниця

спра́вниця

іменник жіночого роду, істота

дружина справника

іст.

справни́ця

іменник жіночого роду

урядова установа

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справниця — I спр`авниця-і, ж. Дружина справника. II справн`иця-і, ж., зах. Державна установа з розгляду справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. справниця — СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Присутствене місце. В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Б. Грінченка). СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Дружина справника. Словник української мови у 20 томах
  3. справниця — СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., дорев. Дружина справника. СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., дорев. Присутствене місце. В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. справниця — Справни́ця, -ці ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150. Словник української мови Грінченка