справно

Значення в інших словниках

1. справно — присл. 1》 Присл. до справний 1-4). || у знач. присудк. сл. 2》 З додержанням систематичності, акуратності, ретельності. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. справно — СПРА́ВНО, присл. 1. Присл. до спра́вний 1–4. Робота у нього ішла справно (О. Гончар); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Словник української мови у 20 томах
3. справно — СПРА́ВНО, присл. 1. Присл. до спра́вний 1-4. Робота у нього ішла справно (Гончар, Таврія, 1952, 227); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
4. справно — Справно нар. Исправно. Словник української мови Грінченка