співачок

Співачо́к, -чка

м. ум. отъ співак.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співачок — співачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до співак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співачок — СПІВАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до співа́к. Ой я співак, співачок, я співати годен, Я співав би цілий день, коби-м [коли б] не голоден (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. співачок — СПІВАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до співа́к 1. Ой я співак, співачок, я співати годен, Я співав би цілий день, коби-м [коли б] не голоден (Коломийки, 1969, 98). Словник української мови в 11 томах