співачок
Співачо́к, -чка
м. ум. отъ співак.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співачок — співачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до співак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- співачок — СПІВАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до співа́к. Ой я співак, співачок, я співати годен, Я співав би цілий день, коби-м [коли б] не голоден (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- співачок — СПІВАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до співа́к 1. Ой я співак, співачок, я співати годен, Я співав би цілий день, коби-м [коли б] не голоден (Коломийки, 1969, 98). Словник української мови в 11 томах