1. Словник української мови Грінченка

співачка

Співачка, -ки

ж.

1) Пѣвица.

2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співачка — співа́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співачка — [сп'івачка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. співачка — -и. Жін. до співак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співачка — СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. – А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось, – звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (С. Словник української мови у 20 томах
  5. співачка — Співа́чка, -чки, -чці; -ва́чки, -ва́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. співачка — СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. — А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось,— звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (Вас. Словник української мови в 11 томах