1. Словник української мови у 20 томах

співачка

СПІВА́ЧКА, и, ж.

Жін. до співа́к.

– А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось, – звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (С. Васильченко);

Пісня замовкла, либонь уста у співачки зайнялися іншою роботою (Леся Українка);

Скільки б не було в гурті співачок – Остап розплітав найскладніше плетиво голосів, відрізняв з-поміж них сріблясту нитку Олесиного (М. Ю. Тарновський);

Хтось крикнув: “букета!” – і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці (Панас Мирний);

Я розповів офіцерові, що ми актори – моя дружина навіть співачка (Олесь Досвітній);

Я вчора випустив з темниці Співачку зборкану [приборкану] мою: Нехай летить між вільні птиці, Щебече весело в гаю (П. Грабовський);

Я співачка недолі страждущих .. тому, що не можу бачити і не жаліти, що між людьми забагато голодних, нещасних... (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співачка — співа́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співачка — [сп'івачка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. співачка — -и. Жін. до співак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співачка — Співа́чка, -чки, -чці; -ва́чки, -ва́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. співачка — СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. — А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось,— звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. співачка — Співачка, -ки ж. 1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24. Словник української мови Грінченка