1. Словник української мови у 20 томах

співацький

СПІВА́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до співа́к.

Знайомлячись із побутом професійних співців-кобзарів і лірників, натрапляємо на сліди їх цехових організацій і співацьких шкіл (з наук. літ.);

// Який складається із співаків, охоплює співаків.

Дуже радий був перечути від вас про широкі плани і заходи організації співацьких товариств у Галичині (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співацький — співа́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. співацький — -а, -е. Прикм. до співак. || Який складається зі співаків, охоплює співаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співацький — Співа́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. співацький — СПІВА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до співа́к. Знайомлячись із побутом професійних співців-кобзарів і лірників, натрапляємо на сліди їх цехових організацій і співацьких шкіл (Муз. праці, 1970, 287); // Який складається із співаків, охоплює співаків. Словник української мови в 11 томах
  5. співацький — Співацький, -а, -е Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему. Словник української мови Грінченка