співацький
співа́цький
-а, -е.
Прикм. до співак.
|| Який складається зі співаків, охоплює співаків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співацький — співа́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- співацький — СПІВА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до співа́к. Знайомлячись із побутом професійних співців-кобзарів і лірників, натрапляємо на сліди їх цехових організацій і співацьких шкіл (з наук. літ.); // Який складається із співаків, охоплює співаків. Словник української мови у 20 томах
- співацький — Співа́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- співацький — СПІВА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до співа́к. Знайомлячись із побутом професійних співців-кобзарів і лірників, натрапляємо на сліди їх цехових організацій і співацьких шкіл (Муз. праці, 1970, 287); // Який складається із співаків, охоплює співаків. Словник української мови в 11 томах
- співацький — Співацький, -а, -е Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему. Словник української мови Грінченка