спіж

Спіж, -жу

м., спіжовий, -а, -е = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіж — Спіж: — бронза, дзвін [5;7] — бронза, мідь [XI] — бронза [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. спіж — Спіж. Бронза. В Каплици в місті Казерта находить ся таблиця зі спіжу, на котрій в єврейскій мові виритий є засуд на Ісуса Христа (Б., 1895, 13, 4) // пол. spiż — бронза. Українська літературна мова на Буковині
  3. спіж — Мідь Словник застарілих та маловживаних слів