старенький
Старий, -а, -е
1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Ном. № 12484. Бог старий господарь. Ном. № 58. Старий завіт.
2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. ЗОЮР. І. 65. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. Св. Л. 59.
5) стара-пані. Переносно: задница. ум. старенький, старесенький. Рудч. Ск. І. 183. Упадемо матері старенькій крижем до ніг. ЗОЮР. І. 23.
Значення в інших словниках
- старенький — старе́нький 1 прикметник старе́нький 2 іменник чоловічого роду, істота стара людина Орфографічний словник української мови
- старенький — див. старий Словник синонімів Вусика
- старенький — СТАРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до стари́й 1–3. Та най собі заспіваю, поки молоденька, Тоді буду газдувати, як буду старенька (з народної пісні); – Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати (Т. Словник української мови у 20 томах
- старенький — Ого, ч., див. старий. Розумієш, старенький, адже він тягне на цілого капітана (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
- старенький — -а, -е. Пестл. до старий 1-3). || у знач. ім. старенький, -кого, ч.; старенька, -кої, ж., пестл. Людина, що прожила багато років. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старенький — СТАРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до стари́й 1-3. Та най собі заспіваю, поки молоденька, Тоді буду газдувати, як буду старенька (Коломийки, 1969, 95); — Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати (Шевч. Словник української мови в 11 томах