1. Словник української мови у 20 томах

старенький

СТАРЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до стари́й 1–3.

Та най собі заспіваю, поки молоденька, Тоді буду газдувати, як буду старенька (з народної пісні);

– Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати (Т. Шевченко);

На ліжку тім лежав старенький дід, мов голуб сивий (І. Франко);

Коридором санаторію проходить лікарка з старенькою вже медсестрою (А. Головко);

Вечірній вітер турбував стареньку нашу грушу (Леся Українка);

Старенький гусак, як увічливий кавалер, обережно веде під крило стареньку гуску (Остап Вишня);

Хто вітриться кудись шукать якогось раю, – Тому я приказку стареньку нагадаю: Там хороше, де нас нема (Л. Глібов);

Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний);

На стареньких санях лежала вже ялинка. Василько почав лагодитись у дорогу (М. Коцюбинський);

На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Довженко);

// у знач. ім. старе́нький, кого, ч.; старе́нька, кої, ж., пестл. Людина, що прожила багато років.

Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Куліш);

Побідкалась старенька, стала жалувати дітей (С. Васильченко);

Не плач, не плач, моя старенька, твій син повернеться назад! (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старенький — старе́нький 1 прикметник старе́нький 2 іменник чоловічого роду, істота стара людина Орфографічний словник української мови
  2. старенький — див. старий Словник синонімів Вусика
  3. старенький — Ого, ч., див. старий. Розумієш, старенький, адже він тягне на цілого капітана (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  4. старенький — -а, -е. Пестл. до старий 1-3). || у знач. ім. старенький, -кого, ч.; старенька, -кої, ж., пестл. Людина, що прожила багато років. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. старенький — СТАРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до стари́й 1-3. Та най собі заспіваю, поки молоденька, Тоді буду газдувати, як буду старенька (Коломийки, 1969, 95); — Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. старенький — Старий, -а, -е 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Ном. № 12484. Бог старий господарь. Ном. № 58. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Словник української мови Грінченка