1. Словник української мови Грінченка

стародуб

Стародуб, -ба

м. раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стародуб — Староду́б 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Староду́б 2 іменник чоловічого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
  2. стародуб — СТАРОДУ́Б. Словник української мови у 20 томах
  3. Стародуб — Староду́б, -ду́ба, в -бі (м.); староду́бський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)