Стародуб

Староду́б 1

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Староду́б 2

іменник чоловічого роду

місто в Росії

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стародуб — СТАРОДУ́Б. Словник української мови у 20 томах
  2. Стародуб — Староду́б, -ду́ба, в -бі (м.); староду́бський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. стародуб — Стародуб, -ба м. раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186. Словник української мови Грінченка