старшинник

Старши́нник, -ка

м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старшинник — -а, ч., зах. Керівник, начальник. Великий тлумачний словник сучасної мови