старшинування
Старшинува́ння, -ня
с. Начальствованіе. О неситая жадоба старшинування! Тепер то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над иншими. К. ЧР. 187.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старшинування — старшинува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- старшинування — СТАРШИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшинува́ти. Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч... (О. Гончар); Чого тільки він не передумав? .. Словник української мови у 20 томах
- старшинування — -я, с. Дія за знач. старшинувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старшинування — Старшинува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- старшинування — СТАРШИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшинува́ти. Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч… (Гончар, III, 1959, 308); Чого тільки він не передумав? .. Словник української мови в 11 томах