1. Словник української мови в 11 томах

старшинування

СТАРШИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшинува́ти.

Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч… (Гончар, III, 1959, 308);

Чого тільки він не передумав? ..І потаємні жалі за старшинуванням, яке всміхалося йому один час на виборах, і тяжкий сум останніх бурхливих часів (Ле, Ю. Кудря, 1956, 259);

Його старшинування над реєстровими козаками зміцнилося внаслідок політики коронних дипломатів (Ле, Наливайко, 1957, 43);

Перевернуло старшинування й Максима.. Запишався, почав гордувати нижчими себе (Мирний, І, 1949, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старшинування — старшинува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. старшинування — СТАРШИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшинува́ти. Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч... (О. Гончар); Чого тільки він не передумав? .. Словник української мови у 20 томах
  3. старшинування — -я, с. Дія за знач. старшинувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старшинування — Старшинува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. старшинування — Старшинува́ння, -ня с. Начальствованіе. О неситая жадоба старшинування! Тепер то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над иншими. К. ЧР. 187. Словник української мови Грінченка