стебелькуватий

Стебелькуватий, -а, -е

Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стебелькуватий — -а, -е. Схожий на стебло – високий і тонкий. Стебелькувате дівча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стебелькуватий — Стебелькува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)