стебелькуватий
Стебелькуватий, -а, -е
Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стебелькуватий — -а, -е. Схожий на стебло – високий і тонкий. Стебелькувате дівча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стебелькуватий — Стебелькува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)