стебель

Значення в інших словниках

1. стебель — сте́бель іменник чоловічого роду стебло рідко Орфографічний словник української мови
2. стебель — СТЕ́БЕЛЬ, бля, ч., рідко. Те саме, що стебло́ 1, 2. Кланяються довгі стеблі додолу, – лягають під їх [женців] зубчатими серпами... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
3. стебель — -бля, ч., рідко. Те саме, що стебло 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стебель — СТЕ́БЕЛЬ, бля, ч., рідко. Те саме, що стебло́ 1, 2. Кланяються довгі стеблі додолу, — лягають під їх [женців] зубчатими серпами… (Мирний, І, 1954, 345). Словник української мови в 11 томах