стебель
сте́бель
-бля, ч., рідко.
Те саме, що стебло 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стебель — сте́бель іменник чоловічого роду стебло рідко Орфографічний словник української мови
- стебель — СТЕ́БЕЛЬ, бля, ч., рідко. Те саме, що стебло́ 1, 2. Кланяються довгі стеблі додолу, – лягають під їх [женців] зубчатими серпами... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- стебель — СТЕ́БЕЛЬ, бля, ч., рідко. Те саме, що стебло́ 1, 2. Кланяються довгі стеблі додолу, — лягають під їх [женців] зубчатими серпами… (Мирний, І, 1954, 345). Словник української мови в 11 томах
- стебель — Стебель, -блю м. = стебло. Грин. III. 18. Словник української мови Грінченка