стебелля
стебе́лля
-я, с., рідко.
Збірн. до стебель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стебелля — стебе́лля іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- стебелля — СТЕБЕ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Збірн. до сте́бель. Розглядала [Ліна] жовте квіття дикої собачої рожі та петрового батога цупке стебелля (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- стебелля — СТЕБЕ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Збірн. до сте́бель. Розглядала [Ліна] жовте квіття дикої собачої рожі та петрового батога цупке стебелля (Гончар, Тронка, 1963, 182). Словник української мови в 11 томах