1. Словник української мови Грінченка

стелюга

Стелюга, -ги

ж.

1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у.

2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стелюга — стелюга (253) <�пол. sztaluga — підпора, козли, штатив; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. стелюга — -и, ж. 1》 Верстак для вставляння спиць в обід колеса. 2》 Козли для повздовжнього розпилювання колод на дошки. Великий тлумачний словник сучасної мови