стелюга

стелю́га

-и, ж.

1》 Верстак для вставляння спиць в обід колеса.

2》 Козли для повздовжнього розпилювання колод на дошки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стелюга — стелюга (253) <�пол. sztaluga — підпора, козли, штатив; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. стелюга — Стелюга, -ги ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины. Словник української мови Грінченка