1. Словник української мови Грінченка

стеління

Стелі́ння, -ня

с.

1) Стланіе.

2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470.

3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеління — стелі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стеління — СТЕЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стели́ти. 2. Те, що підстилають. Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. стеління — -я, с. 1》 Дія за знач. стелити. 2》 Те, що підстилають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стеління — СТЕЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стели́ти. 2. Те, що підстилають. Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Март., Тв., 1954, 43). Словник української мови в 11 томах