1. Словник української мови Грінченка

стеменний

Стеменний, -а, -е

Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеменний — стеме́нний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. стеменний — див. схожий Словник синонімів Вусика
  3. стеменний — СТЕМЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достеме́нний. Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); – Стеменну правду кажу! (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. стеменний — -а, -е, рідко. Те саме, що достеменний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стеменний — Стеме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стеменний — СТЕМЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достеме́нний. Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Вовчок, VI, 1956, 251); — Стеменну правду кажу! (Стельмах, І, 1962, 612). Словник української мови в 11 томах