1. Словник української мови Грінченка

стенутися

Стена́тися, -на́юся, -єшся

сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.

1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Стенулась од його бігти. МВ. (О. 1862. І. 79).

2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Чуб. V. 859. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. МУЕ. ІІІ. 124. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Г. Барв. 390. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. н. п. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо. Гн. 1. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стенутися — стену́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стенутися — СТЕНУ́ТИСЯ див. стена́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. стенутися — див. стенатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стенутися — СТЕНУ́ТИСЯ див. стена́тися. Словник української мови в 11 томах