1. Словник української мови Грінченка

стенути

Стенути, -ну, -неш

гл.

1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув.

2) — плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стенути — стену́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стенути — СТЕНУ́ТИ див. стена́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. стенути — див. стенати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стенути — СТЕНУ́ТИ див. стена́ти². Словник української мови в 11 томах